- остовпіло
- Присл. до остовпілий 2).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
остовпіло
Смотреть что такое "остовпіло" в других словарях:
остовпіло — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
остовпіти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
остовпілий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
остовпіння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
остовпілий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до остовпіти. 2) у знач. прикм. Який раптово втратив здатність рухатися, свідомо сприймати що небудь (від хвилювання, розгубленості, з переляку і т. ін.). || Який нічого не виражає; застиглий (про погляд, очі) … Український тлумачний словник
остовпілість — лості, ж. Стан за знач. остовпілий … Український тлумачний словник
остовпіння — я, с. Стан за знач. остовпіти … Український тлумачний словник
остовпіти — і/ю, і/єш, док. Втратити здатність рухатися, раптово завмерти від хвилювання, розгубленості, з переляку і т. ін … Український тлумачний словник
одебеліти — Одебеліти: Одебеліти: завмерти зі страху [16] застигнути (з жаху, холоду), завмерти (з жаху) [I] здеревіти, помертвіти (Ів.Фр.) [II] остовпіти, завмерти з жаху [25] остовпіти [IV] одебеліти: оторопѣть, помертвѣть [ІФ,1890] … Толковый украинский словарь
нерухомий — 1) (який не рухається, лишається в тому самому положенні), непорушний, незрушний, завмерлий, застиглий; закляклий, закам янілий, скам янілий, задерев янілий, заціпенілий, закостенілий, помертвілий (про людину, частини її тіла та про тварину який… … Словник синонімів української мови
